теплота родинного інтиму художні засоби

«Теплота родинного інтиму» аналіз. Аналіз вірша. Чернілевького » Теплота родинного інтиму » Наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я — найвища цінність для людини, і найбільше горе — самотність, закликає цінувати родинне тепло. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Художні засоби «Теплота родинного інтиму» Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму Хату прив’язала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. «Теплота родинного інтиму» образи. Поезія «Теплота родин ного інтиму…» пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­зок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці. «Басурмен» аналіз Аналіз «Басурмен» Степана Васильченка — тема, ідея, головна думка, жанр, сюжет, характеристика образу Семена. Уперше «Басурмен» опубліковано у збірці:. Васильченка «Оповідання», виданиій у Києві 1919 року. «Басурмен» аналіз Чому оповідання називається Басурмен? Головним героєм оповідання є хлопчик Семен, який. Читать далее. А. Малишко «Вогник» аналіз Аналіз вірша. Малишка «Вогник»: Тема, ідея, художні засоби. Малишко «Вогник» аналіз Вогник — це символ рідного дома, світло яке завжди буде чекати тебе у рідній оселі. Тут завжди тебе будуть чекати мати та батько, зі слізьми на очах. Читать далее. Ігор Калинець «Писанки» аналіз Ігор Калинець » Писанки » аналіз вірша Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за допомогою «дивного писачка». Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини. Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне. Читать далее. «Садок вишневий коло хати» аналіз Аналіз вірша » Садок вишневий коло хати » Шевченка — тема, ідея, жанр, сюжет, художні засоби «Садок вишневий коло хати» аналіз поезії Автор — Тарас Шевченко Рік написання — 19 — 30 травня 1847 року Тема «Садок вишневий коло хати». Читать далее. В. Голобородько «Я вплетений весь до нитки» аналіз Аналіз вірша. Голобородька «Я вплетений весь до нитки» Тема: відтворення настрою ліричного героя, який разом із оточуючим світом отримує насолоду від теплого дощу. Ідея: уславлення дощу, який надає цілющої сили всьому живому. Основна думка: нічого немає кращого за домівку. Читать далее. І. Калинець «Дим» аналіз І. Калинець «Дим» аналіз Вірш «Дим» Калинця входить до циклу » Дивосвіт « І. Калинець «Дим» аналіз вірша Тема: казкове відображення диму, який втік від вогнища. Ідея: запах диму свідчить про рід діяльності людини (готування їжі, прибирання в садку, робота. Читать далее. «З янголом на плечі» аналіз вірша » З янголом на плечі » аналіз вірша Івана Малковича наведений в цій статті. «З янголом на плечі» І. Малкович аналіз Тема: зображення ліричного героя, якого ангел на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості, лиха. Ідея: возвеличення янгола, який є. Читать далее. «Вибір» Б. Олійник аналіз » Вибір » — вірш Бориса Олійника. «Вибір» Б. Олійник аналіз Тема «Вибір»: розповідь про різноманітний вибір людини у своєму житті. Ідея «Вибір»: возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір. Основна думка «Вибір»: Я б вибрав найвищу почесть: У. Читать далее. «Гном у буфеті» аналіз вірша Аналіз вірша » Гном у буфеті » Ірина Жиленко — тема, ідея, художні засоби, основна думка та характеристика образу Гнома. «Гном у буфеті» І. Жиленко аналіз вірша Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома який у всі століття живе в реальній. Читать далее. «Васильки» Сосюра аналіз «Васильки» Сосюра аналіз Аналіз вірша » Васильки » Сосюра — тема, ідея, жанр, віршовий розмір, римування. Вірш «Васильки» написаний поетом під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцать рядків. Читать далее. Олена Пчілка «Сосонка» аналіз Олена Пчілка «Сосонка» аналіз Оповідання викладений в цій статті. Олена Пчілка «Сосонка» аналіз Тема : відображення духовного світу героїв. Ідея : відтворення світу людини і природи. Основна думка: прагнення до щастя. Сюжетні лінії : історія сосонки та історія життя Івася. Читать далее. Іван Липа «Мати» аналіз Іван Липа «Мати» аналіз твору наведений в цій статті. У притчі І. Липи «Мати» художньо реалізується повага до матері — як риса українського національного характеру. Іван Липа «Мати» аналіз Тема «Мати»: розповідь про неньку, яка вчинила випробування для своєї дитини. Читать далее. «Маленький принц» аналіз «Маленький принц» аналіз Жанр «Маленький принц» — філософська алегорична казка-притча Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія) Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника Повчальні моменти : твір містить філософські роздуми про сенс життя. Читать далее. «Музика, що пішла» аналіз Аналіз вірша » Музика, що пішла » І. Малковича — тема, ідея, художні засоби наведені в цій статті. «Музика, що пішла» аналіз Тема: відтворення призначення музики в житті людини, зображення її подорожі у «звабній ночі». Ідея: возвеличення єдності людини і. Читать далее. «Сонце низенько, вечір близенько» аналіз «Сонце низенько, вечір близенько» Аналіз — тема, ідея, основна думка, художні засоби «Сонце низенько, вечір близенько» аналіз Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець. Основна думка: вірність. Читать далее. «Лісова пісня» аналіз твору «Лісова пісня» Лесі Українки була написана всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства. «Лісова пісня» аналіз твору. Читать далее. «Мені тринадцятий минало» аналіз вірша «Мені тринадцятий минало» аналіз вірша Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало» аналіз вірша — тема, ідея, художні засоби та відповіді на інші питання ви можете знайти в цій статті. «Мені тринадцятий минало» аналіз вірша Автор : Тарас Шевченко Рік написання. Читать далее. «Ой летіла стріла» аналіз «Ой летіла стріла» — Тема балади, ідея, художні засоби. «Ой летіла стріла» аналіз твору Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином. Ідея: висловлення співчуття до загиблого. Основна думка: Ой матінка плаче, Поки жити буде, А сестриця плаче. Читать далее. «Моя автобіографія» Остап Вишня аналіз «Моя автобіографія» Остап Вишня аналіз представлений в цій статті. Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю. «Моя автобіографія» Остап Вишня аналіз Рік: 1927 (написана за 2 дні) Літературний рід: епос Жанр «Моя. Читать далее. «Книжки в обкладинках червоних» аналіз «Книжки в обкладинках червоних» аналіз Автор — М. Цвєтаєва Назва — «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки «Вечірній альбом» Жанр — Ліричний вірш Тема «Книжки в обкладинках червоних» — Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної. Читать далее. «В казематі» аналіз Цикл «В казематі» аналіз 5 квітня Т. Шевченка Було несподівано заарештовано і відправлено до Петербурга, де його кинули у каземат ІІІ відділу фортеці. Саме тут поет провів найжахливіші у своєму житті квітень і травень. Т. Шевченко тримався з гідністю, не. Читать далее. Яновський «Дитинство» аналіз У «Дитинстві» Ю. Яновський змальовує дореволюційну дійс­ність. Новела сповнена описів степових просторів, народних зви­чаїв, пісень і дихає красою життя. Яновський «Дитинство» аналіз — визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету, критика. Аналіз новели «Дитинство» Яновського Навальність дій, гострота, динамічність. Читать далее. І. Калинець «Криничка» аналіз Вірш «Криничка» Калинця входить до циклу » Дивосвіт « І. Калинець «Криничка» аналіз вірша Тема: зображення кринички, яка підживляється підземними водами і напоює, живить природне довкілля. Ідея: уславлення кринички як життєдайного цілющого джерела. Основна думка: без води не може уявити. Читать далее. «Горпина» Марко Вовчок аналіз «Горпина» Марко Вовчок аналіз Аналіз оповідання Марко Вовчок Ви можете зробити озназомившись зі Стислим переказом твору. Сюжет «Горпина» Занедужала дитина „Занедужала дитинка : кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.» Щастя молодої матері „Аж ось. Читать далее. «Пісня про рушник» аналіз Аналіз вірша. Малишка «Пісня про рушник»: тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби, віршовий розмір. Малишко «Пісня про рушник» аналіз Тема «Пісня про рушник»: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини. Тема матері — одна. Читать далее. О. Стороженко «Скарб» аналіз Аналіз твору Олекси Стороженка «Скарб» — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція «Скарб» Стороженко аналіз Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики. Тема «Скарб»: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до. Читать далее. «Три зозулі з поклоном» аналіз «Три зозулі з поклоном» аналіз — тема, ідея, жанр, сюжет, історія написання. Три зозулі з поклоном — новела Григора Тютюнника тема якої є складність людських стосунків, виражені через історію не­щасливого кохання. «Три зозулі з поклоном» аналіз Автор — Григір Тютюнник. Читать далее. «Блакитна дитина» аналіз Аналіз «Блакитна дитина». Дімаров Тема «Блакитна дитина» — Прагнення добра і справедливості. Ідея «Блакитна дитина» — Вміння мріяти, товаришувати, відповідальність за молодших і слабших. Основна думка «Блакитна дитина» — Тонке відчуття краси і природи, її благотворного впливу на людину. Читать далее. «У нашім раї на землі» Шевченко аналіз «У нашім раї на землі» Шевченко аналіз вірша Ідея : возвеличення святості матері, того націннішого, що є у кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок. Тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального. Читать далее. «Над Кодацьким порогом» аналіз «Над Кодацьким порогом» аналіз твору — тема, ідея, жанр Андріан Кащенко «Над Кодацьким порогом» аналіз Тема «Над Кодацьким порогом» : зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України. Ідея «Над Кодацьким порогом» : уславлення мужності. Читать далее. «Люби природу не як символ» аналіз «Люби природу не як символ» аналіз Тема : закликання людини любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Ідея: благотворний вплив природи на людське життя. Основна думка: кожен із нас — невід’ємна частинка матінки-природи. Світ навколо нас такий чарівний, таких. Читать далее. «Люборацькі» аналіз «Люборацькі» аналіз твору викладений в цій статті. «Люборацькі» Свидницький аналіз Жанр — роман-хроніка Автор — Анатолій Свидницький. Рік написання — 1861-1862 Проблематика «Люборацькі» У творі піднесена національна ідея, яка пов’язана із русифікацією та полонізацією України. Проблема денаціоналізації поглиблена письменником змалюванням. Читать далее. «Каторжна» Грінченко аналіз «Каторжна» Грінченко аналіз — тема, ідея, жанр, головні герої, проблематика «Каторжна» Грінченко аналіз В оповіданні «Каторжна» Б. Грінченко виявив себе як майстер психологічної прози. Він не тільки зображує зовнішні дії та вчинки людини, а й досліджує внутрішні спонукальні чинники, що. Читать далее. В. Голобородько «Лелека» аналіз Аналіз вірша. Голобородька «Лелека» Лелека в Україні — птах священний, птах-символ. Він має багато назв. І з ним пов’язана велика кількість повір’їв, легенд та казок. Лелека приносить дітей, щастя, дбає про врожай — основу добробуту селянина. Тому його треба. Читать далее. «Ведмежий суд» Гребінка аналіз «Ведмежий суд» мораль: Судити можуть всі усіх, але чи правельно вони це роблють, чи ні, потрібно розібратись!

Не тільки круті та сильні масю право на все, якщо у людини є своя голова і щось у тій голові, вона обов язково цим. Читать далее. «Балада про соняшник» аналіз «Балада про соняшник» аналіз вірша Івана Драча — тема, ідея, художні засоби викладені в цій статті. «Балада про соняшник» — це притча про красу й силу поезії. «Балада про соняшник» аналіз поезії Автор: І. Драч Рік: 1962 Збірка: «Соняшник» Літературний. Читать далее. «Домбі і син» аналіз «Домбі і син» аналіз Автор : Чарлз Діккенс Повна назва: «Торговельний дім Домбі і син. Торгівля оптом, у роздріб і на експорт» Дата написання: 1848 рік. Жанр: соціально-психологічний роман. Художній метод: класичний реалізм. Тема твору : історія багатьох доль, об’єднаних. Читать далее. «Лебеді материнства» аналіз Аналіз вірша. Симоненка «Лебеді материнства»: тема, ідея, головна думка, жанр, віршовий розмір, художні засоби. «Лебеді материнства» аналіз Автор:. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш (колискова) Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері. Читать далее. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее. Б. Лепкий «Мишка» аналіз Аналіз твору Б. Лепкого » Мишка (Казка для дітей: для малих і великих) » — тема, ідея, жанр, сюжет і композиція. Богдан Лепкий «Мишка» аналіз Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час. Читать далее. . Аналіз вірша. Чернілевького «Теплота родинного інтиму» наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я — найвища цінність для людини, і найбільше горе — самотність, закликає цінувати родинне тепло. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Художні засоби «Теплота родинного інтиму» Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму Хату прив’язала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. «Теплота родинного інтиму» образи. Поезія «Теплота родин ного інтиму…» пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­зок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці. . Перед собою ставлю мету: ознайомити учнів життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Цілі. Учні знатимуть цікаві факти з життя. Чернілевського, зміст виучуваної поезії; вмітимуть розповідати про власні почуття, викликані прочитанням поезії, виразно і вдумливо читати поезію, знаходити художні засоби, розкривати їхню роль, оцінювати власну діяльність. Для досягнення цілей обрала такі форми і методи роботи як словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон-2». Обрала саме ці форми і методи, бо вони мені подобаються, я їх часто використовую і вважаю ефективними. На своїх уроках я намагаюсь формувати учня-читача, розвиваючи такі рушійні сили читання як уяву, емпатію, почуття. Оскільки сьогодні ми будемо працювати над поезією, я хочу, щоб мої учні вміли відчувати різницю між просто віршами і справжньою поезією, коли звучать не просто слова, а зі звичайних слів складені незвичайні образи, які допоможуть дітям побачити, почути і відчути настрій поезії. Оскільки у більшості учнів класу переважає візуальний канал сприйняття та наочно-образний тип мислення, на уроці використовую різні наочні матеріали. Переважаючим типом запам’ятовування у більшості учнів класу є комбінований, то урок побудований таким чином, щоб поєднувати вплив візуальних, слухових і моторних засобів. Спрогнозувати наперед, яким буде урок, не можу, але надіюсь, що все буде добре, діти будуть впевнено відповідати і досягнуть цілей, поставлених на початку уроку. Прорахувати відповіді дітей за часом теж не можу, на кожному уроці це буває по-різному. Але, як каже Анатолій Миколайович, із дзвінком особистісно зорієнтований урок не закінчується. Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Обладнання: портрет. Чернілевського, підручник, ілюстрації із зображенням неба, вогню, Божої Матері, картки зі словами «мама» «тато» »я» «любов», роздавальний матеріал, проектор. Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон 2». Хід уроку. - Доброго дня усім! Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, з гостями у класі. Бачу, що ви трішки хвилюєтесь. Я теж хвилююся. А знаєте що? Давайте подаруємо один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось ощасливити. - Мені так хочеться доповнити цей ряд словом сім’я, бо немає у світі нічого найдорожчого для людини, ніж її сім’я. Ви, мабуть, уже здогадалися, що мова на уроці йтиме про сім’ю або … (родину). - Домашнім завданням вам було знайти цікаві відомості про життя Станіслава Чернілевського. Повідомте, що вдалося розшукати, але подбайте, щоб не повторювались. Вони належать. Чернілевському. Ще в ранньому віці Станіслав Болеславович зрозумів, що найдорожча людина в його житті – мама. Родина рано втратила батька, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися в школі-інтернаті. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетворилася в дорослому житті на чудову поезію «Теплота родинного інтиму». - А тепер я хочу, щоб ви мовчки прочитали поезію, але не просто прочитали, а впустили її в свою душу, щоб вона ніби пройшла через вас і тоді ви зможете відчути настрої і почуття поета. (Діти спочатку читають поезію мовчки, а потім вголос по строфі). печія – пекучий біль. Який зміст вкладає поет в поняття « теплота родинного інтиму»?

Яка пора доби зображена у вірші? Чому? Автор пише: «Знову я малесенька дитина». Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?

Як ви розумієте вислови «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»? - Коли я вперше прочитала цю поезію, то подумала, кому вона адресована: дітям чи дорослим?

- Дійсно, коли приїжджаєш до батьків, то відразу виникає почуття захищеності, всі проблеми десь далеко, і таке відчуття, що ти – найщасливіша людина, бо у тебе є батьки, для яких ти завжди будеш маленьким. Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме? («Мотузочок диму», яким мати «прив’язала хату до небес») А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»?

Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні. Як він називається?

(Метафора) Про яку пору року йде мова?

Що про свідчить?

(Дим від вогню у печі – це зима.) Який він, той вогонь у печі?

(Веселий, життєдайний, цілющий,всесильний, гарячий) А що символізує вогонь у печі?

(Вогонь був символом родинного осередку, що зберігав єдність і силу родини) Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? (Мама) Я довго думала, яку ілюстрацію підібрати. Взяти фото однієї мами – не чесно, а всі не зможемо. Тому я вирішила взяти образ Божої Матері. Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце мама займає у вашому житті? Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається? (Небо) (Кріплю на дошку малюнок із зображенням неба) Отже, небо символізує високу духовність, безкрайні можливості, чисте небо – це символ миру. А як на вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя?

(Бо він любить маму, цінує родинне тепло …) - Зараз (називаю ім’я учня, який заздалегідь вивчив напам’ять вірш) саме з такою ж любов’ю, ніжністю, теплотою спробує передати настрій поезії і прочитає її напам’ять. - Діти, а для того, щоб оте живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, подумайте, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства? У кожного з вас на парті є білий квадратик паперу. Це цеглинка до нашого будиночка. Напишіть на ньому ту цінність, яку вважаєте головною в сім’ї. Прикріпіть цеглинки до фундаменту, щоб вийшов будиночок. Погляньте, у нас є фундамент, стіни. Чого не вистачає ще?

Правильно, дах. А яку цінність доречно було б написати на ньому?

Любов. (Кріплю дах із написом любов) 1. Письмова саморефлексія почуттів (Мікрофон 2): «Тепер я розумію, що теплота родинного інтиму – це…». «А ще мені хотілося б почути думку. »). - Я дуже хочу, щоб цей урок запам’ятався вам надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували маму і тата, і не соромились говорити їм про свою любов. Адже прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, любов і теплота родинного інтиму. Вірш"Теплота родинного інтиму"? В уяві поета, що згадує дитинство, постають картини, які він змальовує за допомогою яскравих метафор : " Мотузочком диму хату прив'язала до небес", "весело і з ляком серед печі полум'я гуляє по гіллю", "вже, однак, зникає гіркотина, не катує серце печія", "душа світліє перед днем". ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА? Він, було, мені лунає У безсонні довгі ночі І єднається так дивно З візерунками гарячки : Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати. Где правда о Шевченко, а где нет? Напишіть невеликий твір роздум на тему,, Чому керувати собою - важливе вміння людини"Допоможіть будь ласка?

На этой странице вы найдете ответ на вопрос Вірш"Теплота родинного інтиму"?. Вопрос соответствует категории Українська література и уровню подготовки учащихся 1 - 4 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы. Бути дорослим - це дуже важливий етап в нашому житті. Бути дорослим - це не означає насампередбути сильнім і мужнім, ні. Доросла людина - це освічена людина, це та особистіть за якою є про що підтримати розмову, яка вміє дотримати своєї обіцянки. Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх во. Десь дуже далеко у небі жила велика хмара. Вона товаришувала з вітром, який іноді виводив її на прогулянку, т підганяючи своєю силою. Цій великі хмарі так подобалась земля з її зеленими полями, густими лісами, блакитними озерами, що іноді хотілось. У нас стоїть питання" Чи можу я ризикнути життям щоб виправити помилки інших?

" Так, звичайно Ви можете це зробити. Але для чого Вам це потрібно. Якщо Ви на 100% впевнені, що цю помилку треба виправляти, подумайте, а що скаже цей самий, який допус. 1. Не придатний, мокрий комірець ; 2. Худенький, щупленький другокласник, який зірвався з паркана ; 3. Принизила хлоп'ячу гідність ; 4. Жалість до хлопчика ; 5. Знову за комір посипалися пекучі іскри сніжинки ; 6. Хлопчина спустився з гірки ; 7. Син бездомного п'яниці - Гек - росте безпритульним і голодранців. Він ночує в порожній діжці з - під цукру, курить трубку, не ходить в школу, ледарює, і таке життя йому подобається. Дітям не дозволяють дружити з Гекльберрі, але Том Сойєр порушує за. . Аналіз вірша. Чернілевького «Теплота родинного інтиму» наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я — найвища цінність для людини, і найбільше горе — самотність, закликає цінувати родинне тепло. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Художні засоби «Теплота родинного інтиму» Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму Хату прив’язала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. «Теплота родинного інтиму» образи. Поезія «Теплота родин ного інтиму…» пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­зок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці. Не тільки круті та сильні масю право на все, якщо у людини є своя голова і щось у тій голові, вона обов язково цим. Читать далее. «Балада про соняшник» аналіз «Балада про соняшник» аналіз вірша Івана Драча — тема, ідея, художні засоби викладені в цій статті. «Балада про соняшник» — це притча про красу й силу поезії. «Балада про соняшник» аналіз поезії Автор: І. Драч Рік: 1962 Збірка: «Соняшник» Літературний. Читать далее. «Домбі і син» аналіз «Домбі і син» аналіз Автор : Чарлз Діккенс Повна назва: «Торговельний дім Домбі і син. Торгівля оптом, у роздріб і на експорт» Дата написання: 1848 рік. Жанр: соціально-психологічний роман. Художній метод: класичний реалізм. Тема твору : історія багатьох доль, об’єднаних. Читать далее. «Лебеді материнства» аналіз Аналіз вірша. Симоненка «Лебеді материнства»: тема, ідея, головна думка, жанр, віршовий розмір, художні засоби. «Лебеді материнства» аналіз Автор:. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш (колискова) Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері. Читать далее. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее. Б. Лепкий «Мишка» аналіз Аналіз твору Б. Лепкого » Мишка (Казка для дітей: для малих і великих) » — тема, ідея, жанр, сюжет і композиція. Богдан Лепкий «Мишка» аналіз Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час. Читать далее. Скорочено “А зорі тут тихі” Васильєва. Травень 1942 року. На 171 залізничному роз’їзді, що опинився всередині військових дій, вціліло кілька дворів. Німці припинили бомбардування. На випадок нальоту командуванням були залишені дві зенітні установки. Життя на роз’їзді тихе і спокійне, зенітники не витримували спокуси жіночою увагою і самогоном, і по рапорту коменданта роз’їзду старшини Васкова стали тільки пити і гуляти… Васьков просив прислати непитущих. Втративши чоловіка, Рита Осянина, командир відділення зенітниць, стала суворою і замкнутою. Одного разу вбили підносницю, і замість неї прислали красуню Женю Комелькову, на очах якої німці розстріляли близьких. Незважаючи на пережиту трагедію. Женя відкрита і пустотлива. Почувши про можливість переведення з передовою на роз’їзд, Рита пожвавлюється – виявляється, у неї поруч з роз’їздом в місті син. Ночами Рита бігає відвідувати сина. Повертаючись з самовільної відлучки через ліс, Осянина виявляє двох незнайомців в маскувальних халатах, зі зброєю і пакетами в руках. Вона розповідає про це коменданту роз’їзду. Старшина розуміє, що вона зіткнулася з німецькими диверсантами, що рухаються в бік залізниці, і вирішує йти на перехоплення противника. У розпорядження Васкова виділені 5 дівчат-зенітниць. Турбуючись за них, старшина намагається підготувати свою “гвардію” до зустрічі з німцями і підбадьорити. Рита Осянина, Женя Комелькова, Ліза Бричкина, Галя Четвертак і Соня Гурвич зі старшим групи Васковим відправляються коротким шляхом до Вопь-озера, де розраховують зустріти і затримати диверсантів. Федот Евграфич благополучно проводить своїх бійців через болота, минаючи топи (тільки Галя Четвертак втрачає в болоті чобіт), до озера. Тут тихо, як уві сні. Розраховуючи швидко впоратися з двома диверсантами, Васьков все-таки “для підстраховки” вибрав і шлях відступу. В очікуванні німців дівчата пообідали, старшина дав бойовий наказ затримати німців при їх появі, і всі зайняли позиції. Розуміючи, що п’ять дівчат з фашистами не впоратися, Васьков посилає “лісову” жительку Лізу Брічкіну на роз’їзд, що отримати підкріплення. Намагаючись злякати німців і змусити їх йти в обхід, Васьков з дівчатами вдають, що в лісі працюють лісоруби. Вони голосно перегукуються, палять багаття, старшина рубає дерева, а відчайдушна Женька навіть купається в річці на очах у диверсантів. Ліза поспішала, думаючи про Васькова, і пропустила помічену сосну, біля якої потрібно було повернути. Насилу рухаючись в болотах, вона оступилася – і втратила стежку. Вона загрузла в болоті і потонула. Васьков, розуміє, що ворог хоч і зник, але може напасти на загін в будь-яку хвилину, тому йде з Ритою в розвідку. З’ясувавши, що німці влаштувалися на привалі, старшина приймає рішення поміняти розташування групи і відправляє Осяніну за дівчатами. Васьков засмучується, виявивши, що забув кисет. Васьков не встигає зупинити дівчину. Через деякий час йому чується крик. Здогадуючись, що може означати цей звук, Федот кличе з собою Женю Комелькову і йде на колишню позицію. Васьков з люттю переслідував диверсантів, щоб помститися за смерть Соні. Непомітно підібравшись “фріців”, старшина вбиває першого, на другого сил не вистачає. Женя рятує Васкова від загибелі, вбиваючи німця прикладом. Федот Евграфич страждав через загибель Соні. Але, розуміючи стан Женьки, яка болісно переносить скоєне нею вбивство, пояснює, що вороги самі переступили людські закони і тому їй треба зрозуміти: “не люди це, не люди, не звірі навіть – фашисти”. Всі поховали Соню і рушив далі. Виглянувши з-за чергового валуна, Васьков побачив німців – ті йшли прямо на них. Почавши зустрічний бій, дівчата з командиром змусили диверсантів відступити, тільки Галя Четвертак від страху відкинула гвинтівку і впала на землю. Після бою старшина скасував збори, де дівчата хотіли судити Галю за боягузтво, він пояснив її поведінку недосвідченістю і розгубленістю. Галя Четвертак йшла слідом за Васковим. Вона, завжди жила в своєму вигаданому світі, а побачивши убиту Соня була зламана жахом реальної війни. Сховавшись з Галею в засідці, Васьков готовий розстрілювати, німців зо залишилися. Раптом напереріз ворогам кинулася нічого не тямлячи Галя Четвертак, і була убита автоматною чергою. Старшина вирішив відвести диверсантів якнайдалі від Рити і Жені. До ночі він метався між деревами, шумів, коротко стріляв по мигтючим фігурам ворога, кричав, ведучи німців за собою все ближче до боліт. Поранений в руку, він сховався на болоті. На світанку, вибравшись з болота, побачив старшина на поверхні топи армійську спідницю Бричкиної, прив’язану до жердини, і зрозумів, що Ліза загинула в трясовині. З важкими думками про те, що “програв він вчора всю свою війну”, але з надією, що живі Рита і Женька, Васьков відправляється на пошуки диверсантів. Він знаходить на занедбану хату, яка опинилася притулком німців. Спостерігає, як ховають вони вибухівку і йдуть на розвідку. На березі річки, де вчора “спектакль фріцам влаштовували”, старшина і дівчата зустрічаються – з радістю, як сестри і брат. Старшина каже про те, що Галя і Ліза загинули смертю хоробрих, і про те, що всім їм належить прийняти останній, по всій видимості, бій. Німці вийшли на берег, і бій почався. Одне знав Васков в цьому бою: не відступати. Не віддавати німцеві ні клаптика на цьому березі. Як не важко, як не безнадійно – тримати. Відстрілюючись, Комелькова намагалася відвести за собою німців. Весела, усміхнена і життєрадісна Женька ​​навіть не відразу зрозуміла, що її поранили – адже нерозумно і неможливо було загинути в дев’ятнадцять років!

Вона стріляла, поки були патрони і сили. “Німці добили її впритул, а потім довго дивилися на її горде і прекрасне обличчя…” Розуміючи, що вмирає, Рита розповідає Васкову про сина Альберта і просить про нього подбати. Старшина ділиться з Осяниною своїм останнім сумнівом: чи варто було берегти канал і дорогу ціною загибелі дівчаток, попереду у яких було все життя?

Але Рита вважає, що Батьківщину потрібно захищати. Васьков попрямував назустріч ворогам. Почувши слабкий звук пострілу, повернувся. Рита застрелилася, не бажаючи мучитися і бути тягарем. Поховавши Женю і Риту, знесилений, Васьков брів вперед, до закинутого скиту. Увірвавшись до диверсантів, убив одного з них, чотирьох взяв у полон. У маренні веде поранений Васьков диверсантів до своїх, і, тільки зрозумівши, що дійшов, непритомніє. З листа туриста (написано багато років після закінчення війни), відпочиваючого на тихих озерах, ми дізнаємося, що приїхали туди сивий дід без руки і капітан-ракетник Альберт Федотич і привезли мармурову плиту. Разом з приїжджими турист розшукує могилу колись загиблих тут зенітниць. Він помічає, які тут тихі зорі… Аналіз вірша. Чернілевького “Теплота родинного інтиму” наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я – найвища цінність для людини, і найбільше горе – самотність, закликає цінувати родинне тепло. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму \ Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Поезія “Теплота родин ного інтиму…” пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці. Related posts: Виклад повесті Васильєва “А зорі тут тихі” Шістдесят із зайвим років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, убогість, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі знівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герої” у нашім розумінні – це обов’язково боєць, […]. Жінка на війні (за повістю Б. Васильєва “А зорі тут тихі”) Шістдесят з гаком років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, злидні, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі понівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль. Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герой” в нашому розумінні – це обов’язково боєць, […]. Вони боролися за Батьківщину (по повісті Б. Васильєва “А зорі тут тихі…”) Шістдесят п’ять років пройшло з тих пор, як відгриміла Велика Вітчизняна війна. Але в народі живе пам’ять про людей, що відстояли рідну землю. Про їхні подвиги ми довідаємося з оповідань ветеранів, з підручників історії й, звичайно, з художньої літератури. Одним із самих відомих добутків про війну є повість Бориса Васильєва “А зорі тут тихі… “. […]. Я хочу розповісти вам про книгу Васильєва “А зорі тут тихі” Усе далі йдуть у минуле події Великої Вітчизняної війни, але вони не стають історією. Книги про війну не сприймаються як історичні добутки. Військова проза сімдесятих-вісімдесятих років загострила істотні для життя сучасної людини проблеми: морального вибору, історичної пам’яті. У цих книгах відбуваються твердження тих моральних норм, без яких немає й “мирного життя”. “Від уміння жити […]. Твір про війну по романі Васильєва “А зорі тут тихі…” Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний порядок речей. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не змінював голову перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Велика Вітчизняна війна, що затяглася на п’ять довгого років, стала теперішньою катастрофою для багатьох народів і […]. Я хочу розповісти вам про книгу Б. Васильєва “А зорі тут тихі” Я порию себе відчуваю зв’язковий Між тими, хто живий И хто віднятий війною… Ні, ніщо не забуте. Ні, ніхто не забутий, Навіть того. Хто в безвісній могилі лежить. Ю. Друніна Здрастуйте, дорогі дівчинки, мої однолітки, чия юність обпалена війною, ті, кому випало нелегкий воєнний час. Звертаюся до вас, як до живих, тому що вірю в […]. Твір за повістю Бориса Васильєва “А світанки тут тихі” За вікном буяє весна і світить сонце, як і десятки років тому. Цвіте бузок і червоніють тюльпани, як і десятки років тому. Голубіє мирне небо і співають пташки у високості, як і десятки років тому. Підростає, щебече малеча і воркують біля неї батьки, дідусі та бабусі, як і десятки років тому. Крилата юнь прагне досягти […]. Ви щасливі, пречистії зорі – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; якби я так високо стояла, хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, ясні, тверді, неначе з кришталю; якби я була зіркою […]. Ви щасливі, пречистії зорі (скорочено) – Українка Леся Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я була зіркою […]. Якою ціною далася старшині перемога у творі “А світанки тут тихі” Кожен образ, на мій погляд, є носієм певної риси, з якою народилася і померла героїня. Так, говорячи про Лізу, автор неодноразово звертає увагу читача на її самотність: самотня в юності, “самотній крик”, “лякала самотність”. Дівчина прожила з відчуттям самотності. Такою ж самотньою була її смерть. Отже, Ліза – це самотність. А в Соні Гурвич письменник […]. Теплота родинного інтиму – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ скорочено СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. […]. Скорочено – ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. Знову я – малесенька дитина, Мати знає більше, аніж я. Матері […]. ТЕТЯНА КАРА-ВАСИЛЬЄВА. СПІВУЧА ГЛИНА (Скорочено) Мета: ознайомити учнів з мистецтвом опішнянських майстрів; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати повагу до народного мистецтва. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Артикуляційна гімнастика – “Кицька”. Губи в посмішці, рот відкритий, […]. Теплота родинного інтиму скорочено – Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не […]. “Такий мороз, аж зорі скачуть” Зима – настільки ж прекрасна пора року, як і всі інші. Але багато хто не любить зиму, боїться морозів і кожного разу, виходячи на вулицю, все згадує про літо і подумки закликає весну приходити якомога швидше. Але в той же час, з якими б морозами ви не зіткнулися, як би не скакали при ньому зорі, […]. “У кожної людини свої зорі” (за казкою-притчею. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) Р. БРЕДБЕРІ,. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ СBIT 6 клас ЛЮДИНА ТА ЇЇ СBIT Р. БРЕДБЕРІ,. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ “У кожної людини свої зорі” (за казкою-притчею. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) Коли настає таємнича ніч, на небі з’являються зорі. Ці яскраві й незвичайні квіти неба притягують погляди й душі людей. Одні довіряють їм найпотаємніше, інші – освідчуються в коханні, хтось загадує бажання, а […]. Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) Дума про Марусю Богуславку (СКОРОЧЕНО) На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники […]. “Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі” (за романом “Вершники”) Новелістичний роман “Вершники” визнаний одним з кращих творів про громадянську війну. Він складається з восьми сюжетно і композиційно пов’язаних новел, у яких діють люди різних соціальних груп і професій: шахтарі, моряки, селяни, рибалки, сталевари. Баладою про подвиг можна назвати одну з новел цього роману “Лист у вічність”. В основі її – героїзм безіменного листоноші; мужність […]. Бережний Василь Павлович До Золотої Зорі Бережний. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. –.: Рад. письменник, 1986. – 263. –. 162-193. “…Як сказали жерці, за 11340 років у Єгипті царювали тільки смертні люди, а не боги в людському образі… За цей час, розповіли жерці, сонце чотири рази сходило не на своєму звичайному місці: а саме – двічі […]. Шевченкові твори сяють, мов зорі Матеріал уроку. Тарас Шевченко “Що воно там, за горою?” (уривок з повісті “Княгиня”). Мета. Ознайомити учнів з деякими відомостями про раннє дитинство Т. Шевченка; розвивати навички виразного читання; вчити давати характеристику дійовим особам, робити висновки з прочитаного; виховувати бажання глибше ознайомитися з біографією великого Кобзаря. Обладнання. Портрет Т. Шевченка, автопортрет, ілюстрації з життя і творчості […]. Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. […]. ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]. Тиха елегія скорочено – Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – […]. ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ – ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки)) Невід’ємна складова будь-якої дитячої гри – це, звичайно, лічилки. Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4. Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільки Різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, так і дорослим. Котилася торба З великого горба А в тій торбі Хліб-паляниця. Кому доведеться, Той буде жмуритися. Бігли коні […]. Скорочено “Чорна пантера і білий ведмідь” Винниченка П’єсу Володимира Винниченка ” Чорна Пантера та білий Ведмідь” слід віднести до жанру інтелектуальної мелодрами. П’єса на чотири дії, у якій автор порушує питання мистецтва та його співвідношення з справжнім життям. Її можна читати он-лайн чи завантажити. В основі сюжету твору життя молодої родини – невизнаного поки митця та його дружини. Вони опиняються в проблематичній […]. “Митець і в калюжах повинен бачиш зорі… ” (мої враження про творчість О. Довженка) Світова слава прийшла до О. Довженка одразу після появи його перших кінострічок. Започаткувавши новий напрям у кіномистецтві, він увів нові прийоми вираження думки на екрані. О. Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання і відкриття діставали розвиток у різних напрямах кіномистецтва, лягали в теоретичне підгрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів. У новелістиці […]. На зорі розвитку української драми (за історичною драмою Ф. Прокоповича “Владимир”) I. Ф. Прокопович – письменник і просвітницький діяч. (Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. Бароко, як відомо, – це стиль, який характеризується урочистістю, пишністю, підвищеною складністю і мальовничістю. Українське бароко тісно пов’язане з козацтвом, із життям верхівки тогочасного суспільства. Ф. Прокопович – письменник і просвітитель кінця XVII […]. Скорочено ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. 1 Новела (італ. novella – новина, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом розповідний […]. Хотіла б я піснею стати (скорочено) – Українка Леся Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну. Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. Критика, коментарі до […]. Лебеді материнства – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні. […]. Скорочено “Дума про Марусю Богуславку” На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]. Лебеді материнства скорочено – Симоненко Василь Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима. Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати. Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії. Опустіться, тихі Зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні. […]. Маруся Богуславка – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДУМИ Скорочено На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]. Маруся Богуславка скорочено – Народні думи На Чорному морі, на білому камені стоїть кам’яна темниця, а в ній перебуває в неволі сімсот козаків. Світу Божого, сонця праведного вони не бачать, втратили лік дням. Аж ось прибуває до них дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка та й питає, чи знають вони, який день нині в їхній землі. Бідні невільники не знають, а Маруся їм […]. Тиха елегія – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ Скорочено Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу чи зможеш прислужитись, як і де?” – мовчу: на ясні зорі, на тихі води хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” […]. Тиха елегія (скорочено) – Підпалий Володимир Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, Степи, озера, яблуні в саду?” […]. Скорочено – ЗАПАХЛА ОСІНЬ В’ЯЛИМ ТЮТЮНОМ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Бери сакви, і рідний дім покинь, І пий холодну, мовчазну […]. Пісня мандрівного спудея – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено Слова: Юрій Андрухович Обробка слів, переклад: Мертвий півень Агов мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені Вірні! (які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші прекрасні, наче крила голубів, які тоді […]. Григорій Сковорода – Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий. Левкон відповів, що хоч пастух на них не […]. Тарас Шевченко – Іван Підкова (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІВАН ПІДКОВА (СКОРОЧЕНО) (Поема) 1 Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість […]. Вірш"Теплота родинного інтиму"?

" Так, звичайно Ви можете це зробити. Але для чого Вам це потрібно. Якщо Ви на 100% впевнені, що цю помилку треба виправляти, подумайте, а що скаже цей самий, який допус. 1. Не придатний, мокрий комірець ; 2. Худенький, щупленький другокласник, який зірвався з паркана ; 3. Принизила хлоп'ячу гідність ; 4. Жалість до хлопчика ; 5. Знову за комір посипалися пекучі іскри сніжинки ; 6. Хлопчина спустився з гірки ; 7. Син бездомного п'яниці - Гек - росте безпритульним і голодранців. Він ночує в порожній діжці з - під цукру, курить трубку, не ходить в школу, ледарює, і таке життя йому подобається. Дітям не дозволяють дружити з Гекльберрі, але Том Сойєр порушує за. Вірш"Теплота родинного інтиму"?

" Так, звичайно Ви можете це зробити. Але для чого Вам це потрібно. Якщо Ви на 100% впевнені, що цю помилку треба виправляти, подумайте, а що скаже цей самий, який допус. 1. Не придатний, мокрий комірець ; 2. Худенький, щупленький другокласник, який зірвався з паркана ; 3. Принизила хлоп'ячу гідність ; 4. Жалість до хлопчика ; 5. Знову за комір посипалися пекучі іскри сніжинки ; 6. Хлопчина спустився з гірки ; 7. Син бездомного п'яниці - Гек - росте безпритульним і голодранців. Він ночує в порожній діжці з - під цукру, курить трубку, не ходить в школу, ледарює, і таке життя йому подобається. Дітям не дозволяють дружити з Гекльберрі, але Том Сойєр порушує за. Скорочено “А зорі тут тихі” Васильєва. Травень 1942 року. На 171 залізничному роз’їзді, що опинився всередині військових дій, вціліло кілька дворів. Німці припинили бомбардування. На випадок нальоту командуванням були залишені дві зенітні установки. Життя на роз’їзді тихе і спокійне, зенітники не витримували спокуси жіночою увагою і самогоном, і по рапорту коменданта роз’їзду старшини Васкова стали тільки пити і гуляти… Васьков просив прислати непитущих. Втративши чоловіка, Рита Осянина, командир відділення зенітниць, стала суворою і замкнутою. Одного разу вбили підносницю, і замість неї прислали красуню Женю Комелькову, на очах якої німці розстріляли близьких. Незважаючи на пережиту трагедію. Женя відкрита і пустотлива. Почувши про можливість переведення з передовою на роз’їзд, Рита пожвавлюється – виявляється, у неї поруч з роз’їздом в місті син. Ночами Рита бігає відвідувати сина. Повертаючись з самовільної відлучки через ліс, Осянина виявляє двох незнайомців в маскувальних халатах, зі зброєю і пакетами в руках. Вона розповідає про це коменданту роз’їзду. Старшина розуміє, що вона зіткнулася з німецькими диверсантами, що рухаються в бік залізниці, і вирішує йти на перехоплення противника. У розпорядження Васкова виділені 5 дівчат-зенітниць. Турбуючись за них, старшина намагається підготувати свою “гвардію” до зустрічі з німцями і підбадьорити. Рита Осянина, Женя Комелькова, Ліза Бричкина, Галя Четвертак і Соня Гурвич зі старшим групи Васковим відправляються коротким шляхом до Вопь-озера, де розраховують зустріти і затримати диверсантів. Федот Евграфич благополучно проводить своїх бійців через болота, минаючи топи (тільки Галя Четвертак втрачає в болоті чобіт), до озера. Тут тихо, як уві сні. Розраховуючи швидко впоратися з двома диверсантами, Васьков все-таки “для підстраховки” вибрав і шлях відступу. В очікуванні німців дівчата пообідали, старшина дав бойовий наказ затримати німців при їх появі, і всі зайняли позиції. Розуміючи, що п’ять дівчат з фашистами не впоратися, Васьков посилає “лісову” жительку Лізу Брічкіну на роз’їзд, що отримати підкріплення. Намагаючись злякати німців і змусити їх йти в обхід, Васьков з дівчатами вдають, що в лісі працюють лісоруби. Вони голосно перегукуються, палять багаття, старшина рубає дерева, а відчайдушна Женька навіть купається в річці на очах у диверсантів. Ліза поспішала, думаючи про Васькова, і пропустила помічену сосну, біля якої потрібно було повернути. Насилу рухаючись в болотах, вона оступилася – і втратила стежку. Вона загрузла в болоті і потонула. Васьков, розуміє, що ворог хоч і зник, але може напасти на загін в будь-яку хвилину, тому йде з Ритою в розвідку. З’ясувавши, що німці влаштувалися на привалі, старшина приймає рішення поміняти розташування групи і відправляє Осяніну за дівчатами. Васьков засмучується, виявивши, що забув кисет. Васьков не встигає зупинити дівчину. Через деякий час йому чується крик. Здогадуючись, що може означати цей звук, Федот кличе з собою Женю Комелькову і йде на колишню позицію. Васьков з люттю переслідував диверсантів, щоб помститися за смерть Соні. Непомітно підібравшись “фріців”, старшина вбиває першого, на другого сил не вистачає. Женя рятує Васкова від загибелі, вбиваючи німця прикладом. Федот Евграфич страждав через загибель Соні. Але, розуміючи стан Женьки, яка болісно переносить скоєне нею вбивство, пояснює, що вороги самі переступили людські закони і тому їй треба зрозуміти: “не люди це, не люди, не звірі навіть – фашисти”. Всі поховали Соню і рушив далі. Виглянувши з-за чергового валуна, Васьков побачив німців – ті йшли прямо на них. Почавши зустрічний бій, дівчата з командиром змусили диверсантів відступити, тільки Галя Четвертак від страху відкинула гвинтівку і впала на землю. Після бою старшина скасував збори, де дівчата хотіли судити Галю за боягузтво, він пояснив її поведінку недосвідченістю і розгубленістю. Галя Четвертак йшла слідом за Васковим. Вона, завжди жила в своєму вигаданому світі, а побачивши убиту Соня була зламана жахом реальної війни. Сховавшись з Галею в засідці, Васьков готовий розстрілювати, німців зо залишилися. Раптом напереріз ворогам кинулася нічого не тямлячи Галя Четвертак, і була убита автоматною чергою. Старшина вирішив відвести диверсантів якнайдалі від Рити і Жені. До ночі він метався між деревами, шумів, коротко стріляв по мигтючим фігурам ворога, кричав, ведучи німців за собою все ближче до боліт. Поранений в руку, він сховався на болоті. На світанку, вибравшись з болота, побачив старшина на поверхні топи армійську спідницю Бричкиної, прив’язану до жердини, і зрозумів, що Ліза загинула в трясовині. З важкими думками про те, що “програв він вчора всю свою війну”, але з надією, що живі Рита і Женька, Васьков відправляється на пошуки диверсантів. Він знаходить на занедбану хату, яка опинилася притулком німців. Спостерігає, як ховають вони вибухівку і йдуть на розвідку. На березі річки, де вчора “спектакль фріцам влаштовували”, старшина і дівчата зустрічаються – з радістю, як сестри і брат. Старшина каже про те, що Галя і Ліза загинули смертю хоробрих, і про те, що всім їм належить прийняти останній, по всій видимості, бій. Німці вийшли на берег, і бій почався. Одне знав Васков в цьому бою: не відступати. Не віддавати німцеві ні клаптика на цьому березі. Як не важко, як не безнадійно – тримати. Відстрілюючись, Комелькова намагалася відвести за собою німців. Весела, усміхнена і життєрадісна Женька ​​навіть не відразу зрозуміла, що її поранили – адже нерозумно і неможливо було загинути в дев’ятнадцять років!

(які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші прекрасні, наче крила голубів, які тоді […]. Григорій Сковорода – Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) Григорій Сковорода Собака і Вовк (СКОРОЧЕНО) У пастуха Титаря жили два пси – Левкон та Фірідам. Позаздривши їхній дружбі, Вовк попросився бути третім їхнім товаришем. Став розхвалювати свій рід, свою вченість, сказав, що дуже схожий на псів, от тільки єдине, що має хвіст лисячий, а погляд вовчий. Левкон відповів, що хоч пастух на них не […]. Тарас Шевченко – Іван Підкова (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІВАН ПІДКОВА (СКОРОЧЕНО) (Поема) 1 Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість […]. . Перед собою ставлю мету: ознайомити учнів життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Цілі. Учні знатимуть цікаві факти з життя. Чернілевського, зміст виучуваної поезії; вмітимуть розповідати про власні почуття, викликані прочитанням поезії, виразно і вдумливо читати поезію, знаходити художні засоби, розкривати їхню роль, оцінювати власну діяльність. Для досягнення цілей обрала такі форми і методи роботи як словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон-2». Обрала саме ці форми і методи, бо вони мені подобаються, я їх часто використовую і вважаю ефективними. На своїх уроках я намагаюсь формувати учня-читача, розвиваючи такі рушійні сили читання як уяву, емпатію, почуття. Оскільки сьогодні ми будемо працювати над поезією, я хочу, щоб мої учні вміли відчувати різницю між просто віршами і справжньою поезією, коли звучать не просто слова, а зі звичайних слів складені незвичайні образи, які допоможуть дітям побачити, почути і відчути настрій поезії. Оскільки у більшості учнів класу переважає візуальний канал сприйняття та наочно-образний тип мислення, на уроці використовую різні наочні матеріали. Переважаючим типом запам’ятовування у більшості учнів класу є комбінований, то урок побудований таким чином, щоб поєднувати вплив візуальних, слухових і моторних засобів. Спрогнозувати наперед, яким буде урок, не можу, але надіюсь, що все буде добре, діти будуть впевнено відповідати і досягнуть цілей, поставлених на початку уроку. Прорахувати відповіді дітей за часом теж не можу, на кожному уроці це буває по-різному. Але, як каже Анатолій Миколайович, із дзвінком особистісно зорієнтований урок не закінчується. Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Обладнання: портрет. Чернілевського, підручник, ілюстрації із зображенням неба, вогню, Божої Матері, картки зі словами «мама» «тато» »я» «любов», роздавальний матеріал, проектор. Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон 2». Хід уроку. - Доброго дня усім!

Любов. (Кріплю дах із написом любов) 1. Письмова саморефлексія почуттів (Мікрофон 2): «Тепер я розумію, що теплота родинного інтиму – це…». «А ще мені хотілося б почути думку. »). - Я дуже хочу, щоб цей урок запам’ятався вам надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували маму і тата, і не соромились говорити їм про свою любов. Адже прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, любов і теплота родинного інтиму. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Аналіз вірша. Чернілевького » Теплота родинного інтиму » Наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я — найвища цінність для людини, і найбільше горе — самотність, закликає цінувати родинне тепло. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі. Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Віршовий розмір «Теплота родинного інтиму» — П’ятистопний хорей. Художні засоби «Теплота родинного інтиму» Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму Хату прив’язала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. За допомогою персоніфікації «полум’я гуляє», «печія не катує» створюються яскраві образи родинного затишку й тепла. «Теплота родинного інтиму» образи. Образ хати, прив’язаної до неба, передає ставлення автора до батьківської хати як до найвищої цінності, даної людині небесами. Поезія «Теплота родин ного інтиму…» пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­зок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці. «Басурмен» аналіз Аналіз «Басурмен» Степана Васильченка — тема, ідея, головна думка, жанр, сюжет, характеристика образу Семена. Уперше «Басурмен» опубліковано у збірці:. Васильченка «Оповідання», виданиій у Києві 1919 року. «Басурмен» аналіз Чому оповідання називається Басурмен? Не тільки круті та сильні масю право на все, якщо у людини є своя голова і щось у тій голові, вона обов язково цим. Читать далее. «Балада про соняшник» аналіз «Балада про соняшник» аналіз вірша Івана Драча — тема, ідея, художні засоби викладені в цій статті. «Балада про соняшник» — це притча про красу й силу поезії. «Балада про соняшник» аналіз поезії Автор: І. Драч Рік: 1962 Збірка: «Соняшник» Літературний. Читать далее. «Домбі і син» аналіз «Домбі і син» аналіз Автор : Чарлз Діккенс Повна назва: «Торговельний дім Домбі і син. Торгівля оптом, у роздріб і на експорт» Дата написання: 1848 рік. Жанр: соціально-психологічний роман. Художній метод: класичний реалізм. Тема твору : історія багатьох доль, об’єднаних. Читать далее. «Лебеді материнства» аналіз Аналіз вірша. Симоненка «Лебеді материнства»: тема, ідея, головна думка, жанр, віршовий розмір, художні засоби. «Лебеді материнства» аналіз Автор:. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш (колискова) Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері. Читать далее. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее. Б. Лепкий «Мишка» аналіз Аналіз твору Б. Лепкого » Мишка (Казка для дітей: для малих і великих) » — тема, ідея, жанр, сюжет і композиція. Богдан Лепкий «Мишка» аналіз Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час. Читать далее. Аналіз вірша Станіслава Чернілевського «Теплота родинного інтиму». Тема : розповідь про маму і тепло рідної домівки, створеного маминою турботою. Ідея: заклик любити своїх батьків, не забувати рідну домівку. Епітети : родинного інтиму, весело і з ляском гуляє, світанковим вогнем. Метафора: на шибах досвіток не скрес, мотузочком диму хату прив'язала до небес, душа світліє перед днем, прив'язана до неба світанковим маминим вогнем. Персоніфікація: полум'я гуляє, зникає гіркотина, не катує серце печія. Зменшувальні суфікси : мотузочком, малесенька. . Аналіз вірша. Чернілевького «Теплота родинного інтиму» наведений в цій статті. Своїм віршем Станіслав Чернілевський доводить, що сім’я — найвища цінність для людини, і найбільше горе — самотність, закликає цінувати родинне тепло. «Теплота родинного інтиму» аналіз. Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі. Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства. Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам’ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство. Віршовий розмір «Теплота родинного інтиму» – п’ятистопний хорей. Художні засоби «Теплота родинного інтиму» Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму Хату прив’язала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. За допомогою персоніфікації «полум’я гуляє», «печія не катує» створюються яскраві образи родинного затишку й тепла. «Теплота родинного інтиму» образи. Образ хати, прив’язаної до неба, передає ставлення автора до батьківської хати як до найвищої цінності, даної людині небесами. Поезія «Теплота родин ного інтиму…» пройнята правдивою синів­ською любов’ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс най­світліші почуття до найдорожчої людини. Вони так само сильні, як і колись у дитин­стві. Це безумовна любов, справжній душев­ ний спокій. Так буває тільки вдома. Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе ма­ ленькими, огорненими маминою ласкою ма­ люками. Її дбайливі руки ще вдосвіта роз­ ведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом. Мати ніжно закутає ковдрою плечі, не ставитиме безглуздих запитань, бо знає про сина більше, ніж він сам. Адже лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв’я­зок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам. І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара, ніби розсіюється. Мамина любов творить дива. Читаючи твір, ми розуміємо, що пошанне ставлення до батьків, щирі почуття – це та опора, той життєвий стрижень, який рятує нас від душевного болю не тільки в дитинстві, а й у дорослому віці.

теплота родинного інтиму художні засоби